Регіональні ЗМІ: перевірка прозорістю

Маріуполь24 листопада, 17:04
 22 0

Регіональні експерти Інституту масової інформації проводили моніторинг прозорості місцевих ЗМІ. Перевіряли інтернет видання, пресу, телебачення та радіо. У Маріуполі під дослідження потрапили усі інформаційні видання.Чи виконують теле- і радіоорганізації законодавство про прозорість медіавласності – чи оприлюднили кінцевих бенефіціарів і власників істотної участі на сайті? Та чи дотримуються свого пофільного закону, за яким мусять оприлюднювати редакційні статути? В кінці статті дивіться інфографіку.

Про те, хто в Маріуполі господар більшості ЗМІ знає усе доросле населення міста. Інформація в усіх на устах та була відома ще до того, як в Україні ухвалили закон про прозорість медіавласності. Одіозний донецький олігарх Рінат Ахметов разом із металургійною промисловістю cтав господарем одразу двох (з трьох)телеканалів – це “Сігма” та МТБ, а також двох газет – “Іллічівець” та “Приазовский Рабочий”.

Маріупольські ЗМІ – це три ефірних телеканали МТБ, Сігма та ТБ7, та лише одна радіостанція – це муніципальна ФМ (та проводна) станція “Радіо Приазов’я”. Моніторинг прозорості, це не лише доступність інформації про власників та статут, це також відкрита інформація про керівництво та менеджемент, головних редакторів та аудиторію, контакти та мінімальна фінансова інформація – загалом сім показників.

За законом, радіо та телебачення повинні розмістити у вільному доступі на своїх сайтах інформацію про кінцевих власників та редакційні статути – такий собі кодекс правил та положень журналістської етики та принципів роботи.А газети мусять в обов’язковому порядку публікувати дані про засновників та видавців, редакторів, контакти і тираж.

Рейтинг складався таким чином: 6-7 балів — абсолютна прозорість, 4-5 балів — прозорість, 2-3 бали — непрозорість, 0-1 бал — абсолютна непрозорість

В результаті телеканали Маріуполя отримали такі оцінки: “Сігма” – 3 (непрозорість), МТБ – 4, а ТБ7 – 5 (прозорість, але не абсолютна). До ідеалу не вистачило деяких пунктів усім телеканалам, а ТБ7 перегнав своїх колег на один бал через те, що виконав закон, розмістивши на сайті ще й редакційний статут. На інших телеканаліх цей документ відсутній.

Інтернет-ТБ також підпадало під оцінювання. Йдеться про два громадських – “Громадське Приазов’я” та “Громадське Донбасу”. Під дію закону вони не потрапляють, і знаючи про це, власники не заморочуються із прозорістю. На сайті “Донбасу” жодна з заявлених сторінок не працює. Немає навіть контактів. У розділі редакційної етики та стандартів – правила використання інформації з сайту “Новости Донбаса” – ще одне медіа, яким займається команда. Про те, що засновником і керівником проекту є Олексій Мацука можна дізнатися з повідомлень на сайті, але окремої сторінки для такої інформації не відведено.

“Громадське Приазов’я” вказало контакти та власників – ГО “Громадське ТБ Приазов’я”. Про себе ЗМІ розповідає: “Громадське телебачення Приазов’я” — це ініціатива журналістів-волонтерів Приазов’я зі створення незалежного громадського медіа.” Ні конкретних імен журналістів, ні керівників проекту сайт не містить.

Тож цього для прозорості замало. Обидва Громадських отримало низькі оцінки: “Громадське Донбас” – нуль, “Громадське Приазов’я” заслужило на почесну двійку.

Єдине місцеве радіо – “Радіо Приазов’я” – отримало оцінку 3, що означає непрозорість за деякими пунктами, а саме – немає редакційного статуту, не вказані редактори та аудиторія.

В газетах на аудиторію вказує тираж. Друкована преса у Маріуполі презентована газетами “Іллічівець” та “Приазовский Рабочий”. Вони належать Рінату Ахметову, про що і йде мова на шпальтах “Приазовского Рабочего”. Засновником “Іллічівця” вказано трудовий колектив комбінату Ілліча. Завдяки цій інформації можна дізнатися і про те, хто є безпосереднім власником газети. Оцінку абсолютної прозорості отримали обидва друкованих видання, набравши по 6 балів.

Через концентрацію ЗМІ в руках олігарха, маріупольські активісти та громада, вказують на недоступність ЗМІ, на необ’єктивне висвітлення інформації, заанґажованість та закритість ТБ та газет, що належать корпорації СКМ та Рінату Ахметову. Тож попри прозорість інформації про власника, існує проблема концентрації медіавпливу в конкретних інтересах, через що доступ до більш традиційних ЗМІ деяким спікерам просто закрито.

Онлайн ЗМІ міста у шкалі прозорості отримали місця від нуля до трьох. Жоден з 10 сайтів не відкрив таємницю, хто є головним редактором. Виняток – “Новини Донбасу”

Більшість сайтів отримали оцінку 2: найдоступнішою є інформація про аудиторію – це онлайн-лічильник, та контакти.

Найпрозорішими виявилися ТБ та газети, їхня діяльність регулюється законом, і вони їх переважно дотримуються. Для сайтів поки що такий “закон не писаний”, тому інформацію, яку можна було б надати читачам вони оприлюднювати просто ліняться, відповідно – мають найнижчі показники прозорості серез усіх медіа.

Усю потрібну інформацію щодо ТБ та радіо можна знайти у Державному реєстрі Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення України, (вибрати справа “пошук по держреєстру” і ввести ключове слово, див. скріншот), або уЄдиному державному реєстрі юридичних осібчиРеєстрі друкованих ЗМІ.

Інфографіка медіа-прозорість Маріуполя