Як Джо Байден і Петро Порошенко формували реформаторську програму України

21 листопада 2014 року віце-президент США Джо Байден оголосив у Києві про пакет допомоги у розмірі 20 мільйонів доларів для підтримки ключових реформ у складних сферах правосуддя та правоохоронної системи України. Це не була чергова заява про допомогу. Кожен долар був пов'язаний із посланням до українського президента Петра Порошенка та його уряду: антикорупційні ініціативи та верховенство права стануть пріоритетом для Вашингтона та ключовими для продовження американської підтримки.

Такий умовний підхід став визначальною рисою постійного діалогу Байдена та його дипломатичного тиску на Порошенка протягом наступних двох років. Коли прозахідна революція в Україні переросла у затяжну війну на сході та ширшу геополітичну конфронтацію з Росією, американський віце-президент став ключовою посадовою особою, яка пов'язувала внутрішні реформи України з її потреби у західній політичній та фінансовій підтримці. Ставки були високі. Але здалеку було важко зрозуміти повний обмін: ставки були високі.

Гроші з умовами

Найбільш конкретним проявом впливу Байдена стали мільярди доларів, які уряд США направив Україні у її складний час. У листопаді 2014 року документ Білого дому, що деталізує американську допомогу Україні, показав, що лише за той рік було виділено майже 320 мільйонів доларів, а у травні того ж року було надано гарантію за суверенну позику у розмірі 1 мільярда доларів. Оголошення 2014 року про допомогу правовій системі було лише частиною широкої кампанії США на підтримку українських реформ. За словами Білого дому, американська підтримка зосередилася на «антикорупційних зусиллях, включаючи підтримку незалежних антикорупційних інституцій, електронного урядування, реформи держзакупівель та заходів щодо повернення вкрадених активів».

До червня 2016 року Білий дім міг повідомити, що загальна допомога США Україні з початку Євромайдану у лютому 2014 року перевищила 1,3 мільярда доларів. Заявлені цілі цієї допомоги: зміцнення демократичних інституцій, стимулювання економічного зростання та захист кордонів України від російської агресії. Ніхто не заперечував, що така масштабна фінансова участь США матиме умови. Вічним питанням залишається те, якими саме були ці умови.

Фон безпеки

Хотя аннексия Криму російським президентом Володимиром Путіним та війна на сході України займали центральну увагу у перші роки президентства Порошенка, розмови Байдена з українським лідером показують, що він відігравав важливу геополітичну роль у зусиллях Заходу тиснути на Москву. У середині липня 2014 року під час дзвінка з Порошенком Байден чітко дав зрозуміти українському лідеру, що адміністрація Обами запровадить нові санкції проти Росії у відповідь на триваючу війну. Офіційний коментар Білого дому після цієї розмови підкреслював, що Байден «активно працює з європейськими лідерами з цього питання». Знову у середині лютого 2015 року Байден наголосив на зростаючому міжнародному тиску на Москву, сказавши Порошенку, що «витрати для Росії зростуть», якщо вона не дотримуватиметься Мінських угод про припинення вогню на сході України. Закулісні дипломатичні зусилля США щодо стримання ініціатив Путіна у 2014-2015 роках були добре задокументовані, але розмови Байдена з Порошенком показують ключову роль віце-президента у цьому процесі.

Вимоги реформ у Києві

«Забутим умовним обміном» у відносинах Байдена та Порошенка був постійний високорівневий тиск Вашингтона на Київ щодо впровадження внутрішніх реформ. Як Байден чітко дав зрозуміти під час свого візиту до Києва у листопаді 2014 року, американська фінансова підтримка не була безкінечною. Офіційний коментар Білого дому після цієї поїздки підкреслив, що Байден і Порошенко зосередилися на «зусиллях щодо боротьби з корупцією» та «перегляді судової системи».

І Байден був частим гостем. Пізніше він і Порошенко зустрілися у Білому домі, щоб обговорити «поточні зусилля щодо стабілізації України та повернення до демократії». Як зазначав Білий дім, Байден «підкреслив важливість того, щоб український уряд продовжував вживати швидкі та рішучі дії щодо боротьби з корупцією та просування важливих демократичних та економічних реформ у відповідності з міжнародними зобов’язаннями».

Цей тиск лише посилювався із затягуванням конфлікту на сході. У своїх розмовах з Порошенком у 2016 році Байден неодноразово повторював, що допомога та політична підтримка залежатимуть від впровадження Україною ключових реформ. Наприклад, у дзвінку 11 лютого Білий дім знову заявив, що їхня розмова зосередилася на «необхідності для України продовжувати викорінювати корупцію та просувати реформи відповідно до зобов’язань за програмою МВФ». А у травні Байден нагадав своєму колезі, що США продовжуватимуть підтримувати антикорупційні зусилля України.

Інститути, а не особистості

Зв'язок між потреби Києва у західній підтримці та його реформами, який публічно робив віце-президент США, безсумнівно мав вагу. Байден і Порошенко також дали зрозуміти, що ці питання виходили за межі особистих відносин та риторики, обговорюючи конкретні українські інститути. У своїй розмові з Порошенком у листопаді 2014 року Байден детально говорив про заходи щодо реформування української правової системи, включаючи створення нового суду європейського типу. Документ Білого дому після тієї ж поїздки перелічував цілий ряд політик щодо зміцнення судової влади, парламенту та Генеральної прокуратури, які мали підтримку США. Вашингтон підтвердив свою прихильність цим та іншим інститутам, таким як Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, протягом наступних двох років.

Що не показує документація

Участь Байдена у справ