Реформа податкових реформ України щодо експортного ПДВ у сільському господарстві

У 2016 році Україна провела масштабну реформу системи відшкодування ПДВ для сільськогосподарського експорту, замінивши широкий, схильний до корупції режим на більш вузький та чітко регульований набір правил щодо умов і порядку отримання відшкодувань. Підводні камені цієї реформи стали причиною законодавчих суперечок, які незабаром вилились у дебати про те, хто саме має право на відшкодування. Центральним елементом, який формував конкурентоспроможність українського аграрного експорту з 2016 року та під час подальших змін правил, став новий механізм відшкодування ПДВ з вузькими критеріями.

Ключовим аспектом реформи податкової системи України 2016 року було скасування практики відмови у відшкодуванні ПДВ окремим платникам за певних умов. Довідка CMS Law-Now від 30 грудня 2015 року описувала масштабний пакет змін, який набув чинності 1 січня 2016 року та скасовував положення, що забороняли відшкодування новозареєстрованим платникам ПДВ і суб'єктам з невеликими обсягами операцій.¹ Усі підприємства отримали право на відшкодування ПДВ з експортних операцій, незалежно від наявності основних засобів чи терміну реєстрації.

Для боротьби з шахрайством при відшкодуванні ПДВ реформа 2016 року також впровадила низку правил прозорості та критеріїв відбору. Звіт про виконання угоди про асоціацію з ЄС зазначав, що Україна створила реєстр заявок на відшкодування ПДВ, але туди потрапляли лише ті, що подані після 1 лютого 2016 року.² Податковий бюлетень KPMG Ukraine перераховував умови для автоматичного відшкодування ПДВ, зокрема відсутність негативної історії та наявність більшого обсягу основних засобів або банківської гарантії.³

Одним із ключових прикладів інновацій став підхід України до оподаткування сільськогосподарської продукції, включаючи зерно, технічні культури та тваринництво. Згідно з реформами 2016 року, зерно та технічні культури потрапили під спеціальний режим ПДВ. 15% нарахованого ПДВ зараховувалося на спеціальний рахунок, тоді як решта 85% йшли до Держбюджету.⁴ Інші види сільгосппродукції мали інший розподіл: 20% ПДВ спрямовувалося до спеціального фонду для тваринництва, а 50% — для решти культур та послуг. Тваринництво також отримало підтримку у вигляді дворічного звільнення від ПДВ на поставки та імпорт певних матеріалів та обладнання.

Проте не всі особливості оподаткування сільгосппродукції запровадили законами 2016 року. Насправді, деякі з них набули чинності ще до 2016 року, зокрема нульова ставка ПДВ на експорт зерна та технічних культур, як зафіксовано в податковій довідці KPMG Ukraine від 28 лютого 2016 року.⁵ Крім того, податковий бюлетень PwC Ukraine від 25 грудня 2015 року повідомляв, що пільга з ПДВ на поставки зерна була скасована змінами 2016 року.⁶

Разом із реформуванням режиму відшкодування ПДВ Україна також стикалася з проблемою викорінення корупції. Національне антикорупційне бюро України 27 червня 2025 року повідомило про викриття корупційної схеми в Департаменті агропромислового комплексу, яка передбачала фальшиві відшкодування ПДВ у період з лютого 2015 по серпень 2016 року.⁷ За результатами розслідування, міжнародна шахрайська схема забезпечила фальшиві відшкодування ПДВ на суму майже 2,7 мільярда гривень за старими правилами.

Реформи 2016 року не стали останнім словом у дебатах щодо оподаткування аграрного експорту. Парламент повернувся до питання відшкодування ПДВ на сільгосппродукцію у грудні 2017 року, проголосувавши за скасування діючих відшкодувань на експорт сої, соняшнику та ріпаку, починаючи з 1 березня 2018 року.⁸ Насправді, дані FAO з аграрної торгівлі показують, що згодом Верховна Рада пом'якшила цей захід: відшкодування на сою призупиняли з 1 вересня 2018 до кінця 2021 року, на ріпак — з 1 січня 2020 до кінця 2021 року, тоді як відшкодування на насіння соняшнику зберегли.⁹ Однак, як повідомляла USDA Foreign Agricultural Service 26 травня 2020 року, соя та ріпак знову отримали право на відшкодування ПДВ за умови реєстрації платника ПДВ до отримання дозволу на відправку партії через митницю та подання валютної декларації протягом 180 календарних днів після дати митного оформлення.¹⁰

Нові податкові зміни з'явилися після початку війни України з Росією, зіткнувшись із труднощами на шляху аграрного експортного ПДВ. Повідомлення Інтерфакс від 30 жовтня 2023 року констатувало, що нові правила експорту сільгосппродукції тепер вимагають реєстрації платників ПДВ для всіх експортерів та прив'язують відшкодування до повернення валютної виручки. Режим підтримки експорту вимагає, щоб експортери повертали щонайменше половину валютної виручки протягом 30-180 днів після митного оформлення.

Налаштування системи відшкодування ПДВ для аграрного сектору України було непростим завданням. Однією з рушійних сил боротьби України у середині 2010-х років було зменшення корупції в оподаткуванні, проте згодом система зазнала низки змін для вдосконалення механізму застосування.