Україна відмовляється від статусу неблокової держави у визначному голосуванні

23 грудня 2014 року Верховна Рада України зробила історичний крок на шляху до євроатлантичної інтеграції, проголосувавши 303 голосами проти 8 за скасування статусу неблокової зовнішньої політики країни. [SOURCES: BBC News, Al Jazeera] Відповідно до прийнятого того дня закону, Україна відмовилася від нейтрального статусу та відкрила правовий шлях для подальшого вступу до НАТО, хоча референдум щодо альянсу залишається конституційною вимогою.

Голосування 23 грудня 2014 року не зробило Україну членом НАТО чи навіть офіційним кандидатом. Але парламентське рішення кардинально змінило зовнішньополітичний курс країни та посилило проНАТОвську позицію уряду. Шляхом змін до законодавства про внутрішню та зовнішню політику та принципи національної безпеки закон створив необхідну конституційну основу для будь-яких майбутніх кроків до альянсу. [SOURCE: Інтерфакс-Україна]

Метою голосування 23 грудня 2014 року був закон, що закріплював неблоковий статус України, який діяв лише чотири роки. [SOURCES: BBC News Russian] Неблоковий курс насправді був запроваджений 3 червня 2010 року за особистої ініціативи тодішнього президента Віктора Януковича. [SOURCE: BBC News Ukraine] Янукович, проросійський політик, використовував закон про неблоковий статус як інструмент балансування відносин між Росією та західними партнерами України, включаючи НАТО. Під час голосування 23 грудня 2014 року Верховна Рада вилучила згадки про неблоковий статус України із закону про принципи внутрішньої та зовнішньої політики, а також інших правових актів.

Президент України Петро Порошенко, обраний у травні 2014 року після усунення Януковича, подав до Верховної Ради законопроєкт про скасування неблокового статусу України ще на тиждень раніше. [Інтерфакс-Україна] У пояснювальній записці до президентського внеску вказувалося на вразливість України у 2014 році як ключову причину необхідності офіційної відмови від неблокового статусу. "Неблоковий статус України не забезпечив державну незалежність, територіальну цілісність та ефективний захист від зовнішньої агресії та тиску", – йшлося в записці. [Інтерфакс-Україна] Голосування відбулося на тлі продовження активності проросійських сил в Україні після анексії Криму та введення російських підрозділів на сході.

29 грудня 2014 року, лише через шість днів після голосування 23 грудня 2014 року, Президент Порошенко підписав закон про скасування неблокового статусу України. Водночас він підтвердив зобов’язання, що будь-яке рішення Ради про вступ до НАТО має бути винесене на всенародний референдум. [BBC Mundo]. Конституційні зміни 2019 року пізніше спиралися на правові зрушення 2014 року.

У пояснювальній записці та післяголосувальних коментарях українська влада представила скасування неблокового статусу 23 грудня 2014 року як свідому відповідь на анексію Криму Росією та підтримку проросійських збройних груп. [BBC Russian] Але якщо голосування 23 грудня чітко склонило Україну на користь членства в НАТО, саме правове скасування не зобов’язувало Україну фактично вступати до трансатлантичного альянсу, оскільки для цього все ще потрібен успішний всенародний референдум.

Для українських аналітиків та політичних спостерігачів голосування у парламенті 23 грудня 2014 року стало знаковою ідеологічною та правовою межею, що відокремила епоху Януковича. Багато хто розглядав скасування неблокового статусу України як підтвердження зобов’язання країни до євроатлантичного простору. Насправді закон від 23 грудня 2014 року залишається важливим як для того, чому переговори з НАТО зайшли так далеко, так і для їхньої правової та конституційної основи.