Референдум в Нідерландах щодо угоди Україна-ЄС: як проходило голосування та що було далі

6 квітня 2016 року в Нідерландах пройшов консультативний референдум щодо Закону про схвалення Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. За участі близько 32,28% виборців переважна більшість (61%) проголосувала проти. Результат поставив ЄС перед необхідністю підтримувати Україну, не порушуючи власних процесів укладання договорів. Хоча референдум був консультативним, ігнорувати його не могли.

Референдум та його правова сила

Голландський референдум став першим за новим законом країни, що дозволяв проведення консультативних голосувань з міжнародних угод. Для дійсності його результатів був необхідний 30-відсотковий поріг явки — і ця умова виконалася. Але результат не був обов'язковим для уряду Нідерландів, оскільки виборців просили висловитися лише щодо Закону про схвалення, а не самої Угоди про асоціацію ЄС-Україна.

Коли Угоду підписали у 2014 році, її вже тимчасово застосовували: політичні положення набули чинності в листопаді 2014-го, а глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі запрацювала в січні 2016-го. Угода вже діяла — але для її повної ратифікації усі 28 країн ЄС мали завершити внутрішні процедури, включаючи голландський Закон про схвалення.

З відхиленням цього внутрішнього закону ратифікація зупинилася. Закручена політична ситуація. Але на відміну від тих, хто виходив на вулиці протестувати, ті, хто проголосував, не мали автоматичного права вето скасувати угоду. Референдум був не "автоматичним вето", а лише "консультативним". Хоча формальна назва була "лише консультативний", його природа створювала невизначений статус між жорстким вето.

Що саме заблокував голландський результат

Голландське голосування зупинило процес ратифікації, який передбачає, що кожна країна-член ухвалює свій Закон про схвалення. ЄС підписує договір, але держави-члени мають ратифікувати положення, що належать до їх компетенції. Для Угоди ЄС-Україна це торкнулося Нідерландів.

Ратифікація здійснюється через парламентське голосування, і парламентські процедури вже регулюються Директивою ЄС. Отже, це не новий процес. І все ж, хоча саме парламентське голосування є вирішальним, референдум став обмеженням — навмисним, але необов'язковим.

Реакція Європи

Протягом місяця ЄС та Україна намагалися знайти компроміс. За відсутності формального вето була надія, що вдасться задовольнити голландських виборців, які проголосували "ні", і зберегти процес ратифікації.

Зрештою Рада ЄС оприлюднила заяву, якою визнала голландське голосування. Це не було вето, але уряд Нідерландів принаймні мав повторно розглянути закон (як це відбувається після консультативного голосування). Рада вирішила, що потім глави держав і урядів ухвалять рішення, щоб знайти шлях вирішення проблем і рухатися далі.

Чому угода все ж збереглася

Угода збереглася, незважаючи на те, що її консультативний характер, здавалося б, перешкоджав просуванню договору. ЄС взяв ініціативу, запропонувавши компроміс, який дозволив завершити ратифікацію. Це включало спеціальний політичний додаток, спрямований на вирішення голландських занепокоєнь.

Додаток мав обов'язкову юридичну силу для обох сторін — ЄС та України — і був підписаний одночасно з інструментом ратифікації угоди. Він стосувався основних зауважень голландців: зокрема, що зобов'язання Угоди не повинні поширюватися на сфери національної безпеки, і що від України не слід очікувати гармонізації законів і норм із євростандартами поза межами Угоди.

Це дозволило голландському уряду стверджувати, що він врахував результати референдуму, і забезпечило можливість ратифікації Угоди. Тому європейські інституції підкреслили, що додаток не є новою угодою, але має таку саму обов'язкову силу, як оригінальний документ.

Правовий та політичний урок

Референдум у Нідерландах щодо відносин Україна-ЄС був лише голосуванням. Відповідно до внутрішнього законодавства, уряд був зобов'язаний врахувати його результати. Голландський парламент вирішив призупинити дію закону, розглянути результати референдуму, знайти спосіб вирішення проблем і рухатися далі.

Отже, урок полягав у тому, що навіть якщо голосування не є вето, уряд не може ігнорувати його наслідки. Тому, незважаючи на обмежений правовий вплив референдуму, його результат все одно визначив хід процесу ратифікації, а отже, і відносини ЄС-Україна. Саме тому лідери ЄС схвалили рішення Нідерландів переглянути закон.

Тут проявляється парадокс: голландське голосування відхилило угоду, але угода ЄС-Україна просунулася далі. Те, що могло стати законодавчою перешкодою, виявилося не смертельним, і компроміс був можливим.