Київська декомунізація: Як місто перемалювало свою урбаністичну карту

У 2015 році київські вуличні таблички перетворилися на поля битв, коли закони про декомунізацію змусили Україну переосмислити радянські топоніми. Але ця хвиля перейменувань почалася як суто практичне завдання: доручити Києву вправи з витирання минулого.

Ці заходи, підписані президентом Петром Порошенком 15 травня того ж року та які набули чинності 21 травня, надали українським органам місцевого самоврядування термін до 21 листопада 2015 року для реалізації рішень про перейменування¹².

Однак вплив закону вийшов далеко за межі щорічного проекту. Згідно з прийнятим у травні 2015 року законодавством, громадські місця та пам’ятки з радянськими назвами підлягали перейменуванню, а комуністичні монументи, не пов’язані з Другою світовою війною, мали бути демонтовані³.

Перейменування вулиць може здаватися справою офіційних господарників, але на практиці це стрибок у спадкові історії й суперечливі ідентичності. За законами України про декомунізацію керівники Києва мали до 21 листопада 2015 року прийняти рішення про перейменування, після чого можливе було втручання вищих органів влади².

Цей процес став полігоном: наскільки реальним було рік потому нав’язати нові, позбавлені комуністичного підтексту назви житловим вулицям, громадським площам і монументам, присвяченим революції?

Одну відповідь отримали 7 липня 2016 року, коли Київрада проголосувала за перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери, суперечливого українського націоналістичного лідера. 2 березня 2016 року комісія Київської міської ради з питань перейменувань підтримала пропозицію змінити назву з Московського проспекту на проспект Степана Бандери⁴.

Але перейменування проспекту було лише першим ходом, а не завершальним матом у правовому переосмисленні топонімів України.

Наступні перейменування відбулися в рамках законодавства 2015 року. 8 лютого 2018 року Київрада проголосувала за зміну назви станції метро «Петрівка» на «Почайна», її оригінальну історичну назву.

У 2023 році КМДА повідомила, що в рамках дерусифікації та декомунізації в Києві перейменували ще 31 об’єкт. За повідомленням адміністрації, ці рішення підтримала більшість депутатів Київради.

Масштаби: через рік після набуття чинності законів аналітичний центр OSW зафіксував, що декомунізація торкнулася перейменувань цілих міст, сіл, вулиць і установ.

Закони 2015 року здійснили швидку чистку частини українських топонімів. Але залишився лабіринт рішень про те, що робити з київськими публічними назвами й символами.