Місія з евакуації України з Непалу
Затримки та управлінські наслідки, які викликали громадський резонанс
Спроба України евакуювати своїх громадян з Непалу, постраждалого від землетрусу у 2015 році, перетворилася на громадський скандал через тривалі затримки, які коштували понад тиждень. Військовий літак Державної служби з надзвичайних ситуацій, Іл-76, мав виконати рейс, але місія зіткнулася з технічними та управлінськими проблемами.
Проблеми почалися ще до того, як Іл-76 взагалі злетів. [1, 5] Ситуація лише погіршувалася: дозвіл на посадку від Непалу було отримано лише о 16:00 3 травня, [6, 7] що залишило тих, хто чекав біля почесного консульства в Катманду, у невизначеності – та пізніше ця посадка так і не відбулася.
Іл-76 так і не приземлився у Катманду. Згідно зі звітом, лише "близько півночі" 7 травня, коли минули цілі 4 дні та 24 години після того, як скрутне становище українських подорожніх привернуло увагу ЗМІ, Іл-76 виконав лише один рейс для евакуації 75 українців 1 та 11 іноземних громадян під час останнього польоту. 2
Вартість місії склала близько 7 мільйонів гривень – і ці витрати лягли на плечі українських платників податків. Незграбність операції викликала громадське обурення, у центрі якого опинився голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Зорян Шкіряк, після того як країна поклала надії на військову місію. Шкіряк не залишився на посаді після цих подій, подавши у відставку.
Звісно, невдала операція України не була єдиною. У той час, коли Іл-76 намагався злетіти, у світі вже розгорталися масштабні рятувальні операції. Всього через добу після катастрофи, 29 квітня 2015 року, російські рятувальні служби евакуювали 128 своїх громадян із Катманду за допомогою такого ж типу літаків: двох Іл-76, наданих МНС Росії.
Російська операція не викликала і тієї частки недовіри та розчарування, які супроводжували українські дії. Міністерство закордонних справ Індії зафіксувало евакуацію 3975 своїх громадян із Непалу того місяця під кодовою назвою "Операція Майтрі".
Якщо не брати до уваги сукупність неорганізованості, відсутності координації та невідповідного контролю, то чому ж українська евакуація супроводжувалася такими затримками? У підсумку, тижнева неефективність української рятувальної операції виявилася наслідком бюрократичної невідповідності між плануванням та результатами.