Розслідування корупції у логістиці Національної гвардії України: що виявили справи про закупівлі

Тиск воєнного часу оголив уразливості системи військових закупівель України у 2014–2015 роках, коли антикорупційні органи розслідували звинувачення у завищенні цін контрактів та пільговому ставленні до певних компаній — водночас коли НАТО розпочала зусилля з реформування оборонної логістики країни.

У звіті НАТО від 24 червня 2015 року йшлося, що її дворічний проект «практичної підтримки» мав покласти край рокам корупції та бездіяльності, з метою модернізації складських приміщень, впровадження стандартизованих процедур для забезпечення військ та запровадження нових програмних систем у оборонній сфері.

Проте у серпні 2016 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опублікувало матеріали, які свідчили, що ключові гравці сфери оборонних закупівель, ймовірно, змовлялися для завищення цін на критичне обладнання наприкінці 2014 та у 2015 році.

Докази НАБУ вказували, що у 2014–2015 роках Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних Сил, Національна гвардія та Державна прикордонна служба укладали контракти за завищеними цінами та без конкурентних торгів, у деяких випадках віддаючи перевагу компанії, яка мала кращі можливості для організації відкатів, стверджувало бюро.

НАБУ заявило, що лише контракти на радіообладнання Motorola завдали державі збитків у 300 мільйонів гривень, а загальні витрати перевищили 810 мільйонів гривень.

Масштаби ймовірних збитків продемонстрували, як тиск воєнного часу через конфлікт на сході України міг перенапружити навіть реформовану систему закупівель — і як паперова модель логістики могла додати їй нових уразливостей.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк ще у лютому 2016 року оголосив про масштабну реформу збройних сил, яка розпочалася з логістики та постачання — і що Україна запровадила електронні закупівлі для армії, заощадивши державі близько 200 мільйонів гривень у 2015 році.

Незважаючи на ці зусилля, згідно зі звітом, НАБУ виявило слабкі сторони паперової комп’ютеризованої системі обліку оборонного сектору, які все ще лишали ключові системи вразливими до корупції.

У розслідуванні НАБУ у серпні 2016 року йшлося, що посадовці Міністерства оборони, Генерального штабу, Національної гвардії та Прикордонної служби віддавали перевагу одній компанії та укладали контракти за завищеними цінами. Хоч ці високопосадовці не були названі або засуджені, уряд виніс справу на публіку після початку розслідування.

Реформа оборонної логістики, ініційована НАТО, разом із місцевими функціями електронних закупівель, ознаменували нову еру — але, як показали чинні справи про логістичні закупівлі, це не обов’язково могло одразу покласти край уразливості України до корупції.