Цивільна блокада Криму: тактика тиску, що позбавила окупантів життєво важливого

20 вересня 2015 року українські активісти розпочали "цивільну блокаду" Криму, зібравшись біля адмінкордону Херсонської області з окупованим півостровом. Під керівництвом Рефата Чубарова та Мустафи Джемілєва так звані протестувальники публічно оголосили плани перекрити всі три автомобільні дороги, що з'єднують півострів з материком, дозволяючи лише піші переходи та проїзд легкових авто. [1, 7, 9]

Як почалася блокада

Меджліс кримськотатарського народу організував блокаду на знак протесту проти анексії Криму Росією у 2014 році та подальших порушень прав людини щодо корінного населення. Лідери Меджлісу згадували розчарування тим, що міжнародна спільнота закриває очі на дії російських окупаційних сил, а також побоювання, що статус-кво переросте у постійну окупацію. [2, 4, 9]

"Більшість товарних потоків до окупованого Криму мусять проходити через пункт пропуску у Херсонській області, найближчому українському місті".

Організатори блокади прагнули зупинити імпорт, який забезпечував економічну вигоду Росії. ¹

Хто очолював та хто здійснював

Під час блокади лідери Меджлісу Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров виступали із заявами, але безпосереднє керівництво акціями здійснював Ленур Іслямов, який не має офіційного зв’язку з організацією.

"Краще прояснити роль керівництва Меджлісу в цій операції - організаційна структура та фінансування запуску цивільної блокади викликали певні питання у Києві".

Чому Крим був вразливим

Географічне положення робило Крим юридично та економічно залежним від материкової України, що робило його особливо вразливим до ініціатив із блокування постачання.

До вересневої блокади економічна ізоляція вже йшла повним ходом, оскільки Україна запровадила санкції на підтримку тих, що діяли з боку США та Європейського Союзу.

Усі стейкхолдери гостро усвідомлювали економічні наслідки.

Економічні інструменти розвиненого світу також були застосовані. США практично повністю заблокували будь-які, прямі чи опосередковані, комерційні операції з Кримом та навколо нього, а ЄС заборонив імпорт із Криму та Севастополя [10, 11, 12].

Що змінилося після блокади

У відповідь на дії активістів український президент Петро Порошенко посилив державні обмеження, що фактично заборонили будь-яку торгівлю товарами, послугами, двосторонні платежі та інвестиційні дії щодо півострова. Ставки стали очевидними, коли офіційний трафік до Криму почав доставляти поставки для російських установ. .

Організатори блокади прагнули ізолювати територію.

Водночас ЄС посилив обмеження, заборонивши ввезення товарів на півострів звідки завгодно, а США повністю заморозили комерційні операції.[10, 11, 12]

Чому блокада мала політичне значення

². Це відбулося взимку, коли електроенергія найкритичніша.

Наслідки для мережі та санкцій

Літні протести турбували Порошенка, змушуючи його узгоджувати з єврочиновниками санкційний режим, що перевищував найсуворіші в Європі, а США зберегли своє ембарго. Блокада також мала серйозні наслідки для сусідів, оскільки Крим опинився у ізоляції, а російський експорт став надходити до області морськими шляхами, переключившись на морські маршрути.

Блокада сприяла офіційному припиненню торгівлі з окупованим Кримом, що призвело до посиленої ізоляції наприкінці 2015 року. Його економіка, залежна від імпорту, більше не потребувала підтримки США.

Наскільки блокада вплинула на транспорт та торгівлю у ширшому Чорноморському регіоні?