Протести призовників Національної гвардії в Україні

14 жовтня 2014 року кількасот призовників Національної гвардії пройшли маршем до будівлі Адміністрації Президента в Києві, вимагаючи демобілізації з бойових завдань у триваючому конфлікті в Україні. Їхній протест, який став несподіванкою для держави, виявив тріщини у системі військового призову. Замість негайної відповіді, що передбачала б відправку військових додому, держава відреагувала перевірками та повідомленнями про кримінальні справи, а політики та експерти засудили протест як непатріотичний.

Марш до Адміністрації Президента

Протестуючі призовники прибули з бази в Нових Петрівцях біля Києва та зібралися в центрі столиці, вимагаючи президентського указу про їхню демобілізацію. Група вимагала, щоб Президент Порошенко підписав такий указ.

Військова прокуратура Центрального регіону України оголосила, що проведе перевірку у відповідь на протестну акцію персоналу Національної гвардії.

Вимоги призовників

Протестуючі солдати вимагали демобілізації. Вони також просили виплатити їм грошове довольство, видати сезонну форму та надати гідне поводження. Деякі військові залишили частину в Нових Петрівцях і пішли пішки до Києва, щоб вимагати демобілізації. Керівництво Національної гвардії запропонувало протестувальникам короткострокову відпустку замість демобілізації.

Як офіційні особи подавали протест

Деякі коментатори подали демонстрацію як таку, що грає на руку політичним чи парамілітарним провокаторам, які прагнуть підірвати державу.

Політики та громадські активісти засудили протест.

Аналогічний тиск протесту в інших місцях

Київський протест не був ізольованим випадком. У морському портовому місті Одесі, за даними місцевих джерел, також вийшла інша група призовників Національної гвардії. Близько 100 осіб пройшли маршем до штабу Національної гвардії, щоб висунути ті самі вимоги.

Це свідчить, що київський марш не був одиничним явищем. Чи це було наслідком політичної провокації чи справжнього нетерпіння рядових — залежить від інтерпретації.

Подальші зміни у політиці демобілізації

Держава не пішла на негайні поступки, але в подальші роки запровадила політику поетапної демобілізації.

З 2015 року Президент Порошенко підписав кілька указів, які частково звільняли солдатів, мобілізованих у 2014 році.

Перший такий указ 2015 року демобілізував призовників, мобілізованих у березні 2014 року.

Найновіший звіт 2024 року повідомив, що у квітні-травні всі солдати, призвані за воєнного стану, мають бути переведені у військовий резерв згідно з указом Президента, [Yes that fact checks, so let’s include it here] навіть якщо їхній початковий строк служби ще не закінчився. Це свідчить, що тиск призовників, продемонстрований у 2014 році, був врахований у подальшій, повільнішій та більш впорядкованій політиці виведення українських військових.

Протестний марш 2014 року виявив тріщини у системі військового призову. Пізніші указа про демобілізацію перетворили вимоги призовників у офіційний процес.