Петро Порошенко і Панамський архів: що розкрило Slidstvo.Info
У квітні 2016 року українське журналістське розслідування Slidstvo.Info зробило важливе розкриття: президент Петро Порошенко мав офшорні компанії на своє ім’я всього через кілька місяців після заяви про передачу свого кондитерського бізнесу Roshen у незалежний "сліпий" траст.
Ця історія вивела українського президента в епіцентр глобального скандалу Панамського архіву, який спалахнув за місяць до того. Витік конфіденційних документів Mossack Fonseca показав, що Порошенко створив мережу компаній на Британських Віргінських Островах, Кіпрі та в Нідерландах для власності на Roshen — що суперечило його обіцянці 2016 року про відхід від бізнесу.
Обіцянка та витік
18 січня 2016 року Порошенко заявив, що передав 100% своїх акцій Roshen у незалежний "сліпий" траст під управлінням швейцарського банку Rothschild Trust (Schweiz) AG. Він сказав, що зробив це, щоб уникнути конфлікту інтересів.
Але 3 квітня 2016 року журналісти Slidstvo.Info повідомили іншу картину. Вони отримали документи від Mossack Fonseca, панамської юридичної фірми, що опинилася в центрі глобального витоку, у межах співпраці з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (ICIJ) та Проєктом з розслідування організованої злочинності та корупції (OCCRP).
Розслідування показало, що Порошенко заснував три офшорні компанії ще у 2014 році, до своєї публічної заяви про траст. Prime Asset Partners Ltd була зареєстрована на Британських Віргінських Островах 21 серпня 2014 року. Два місяці потому, 21 жовтня 2014 року, CEE Confectionary Investments Ltd була заснована на Кіпрі. А 3 грудня 2014 року в Нідерландах з’явилася Vo Fee Ltd.
За даними розслідування, ці компанії використовувалися для приховування справжньої власності на Roshen та його активи. Журналісти заявили, що це суперечить твердженням Порошенка про передачу бізнесу у "сліпий" траст поза його контролем.
Що показали документи
У виткених документах Mossack Fonseca було кілька записів про три офшорні компанії, створені Порошенком для Roshen. Вони показали, що:
- Prime Asset Partners Ltd була холдинговою компанією для всієї групи Roshen.
- CEE Confectionary Investments Ltd була проміжним власником фабрик Roshen.
- Vo Fee Ltd була номінальним власником землі та будівель Roshen.
Офшорна структура залишала активи Roshen на ім’я Порошенка — що прямо суперечило його офіційній версії подій. Це також порушуло два ключові питання: навіщо президенту України потрібно було таємно переводити свій бізнес у офшори під час президентства?
І що це казало про його прихильність до прозорості та дані обіцянки? Після революції Порошенко агітував як антикорупційний реформатор, просуваючи закони проти хабарництва та клептократії. Але офшорні знахідки відкрили його для звинувачень у тому, з чим він нібито боровся.
Захист Порошенка
4 квітня 2016 року, лише через день після публікації Slidstvo.Info, Порошенко провів пресконференцію для захисту. "Ці офшорні компанії існують", — визнав він, — "Але вони не є таємницею. І кошти там законні, чисті".
Він повторив, що передав усі повноваження щодо свого бізнесу трасту Rothschild. "Я не засновник, не директор і не кінцевий бенефіціарний власник цих офшорних компаній. Вони у трасті", — наполягав він.
Порошенко також стверджував, що офшорна структура створювалася не для ухилення від податків, а для їх оптимізації — щоб зробити бізнес конкурентоспроможнішим. І заявив, що якщо хтось вчинив злочин, його слід розслідувати. "Якщо я порушив закон, хай це доведуть. І тоді я понесу наслідки".
Наступного дня сайт Euronews повідомив, що Порошенко наказав провести державний аудит своїх офшорних активів. Два місяці потому Інтерфакс повідомив, що швейцарсько-російський трастовий управляючий тепер значився власником усіх акцій офшорних компаній.
Суперечка про траст
Однак, незважаючи на наполегливість президента, Slidstvo.Info дотримувалося своєї журналістської думки щодо трасту: вони стверджували, що "сліпий" траст Rothschild насправді не існував, тому що угода про траст не була підписана.
Партнери трасту були зазначені у фінансових звітах Roshen за 2014 рік, але у звіті за 2015 рік вони зникли, замінені трьома офшорними компаніями, які Панамські документи зв’язали з ім’ям Порошенка.
"Але в цьому випадку не було жодного трасту. Був лише переказ", — сказала вона.
Вона також критикувала вибір Порошенка створювати офшорні компанії в такій країні, як Панама, особливо враховуючи її низьку репутацію щодо прозорості.
Наслідки та реструктуризація
У міру розвитку подій журналісти намагалися відстежити подальші бізнес-операції через офшорні компанії. У 2016 році Інтерфакс повідомив, що Rothschild (Schweiz) AG був внесений до кіпрського реєстру як власник акцій CEE Confectionary Investments Ltd — компанії, що володіла фабриками Roshen.
А у 2022 році Slidstvo.Info повідомило, що за часів президентства Roshen отримав 1,8 мільйона доларів від офшорної компанії. Це суперечило твердженню Порошенка 2018 року, що Roshen не отримував жодних дивідендів від офшорних компаній з часів його обрання.
Чому історія залишалася актуальною
Незважаючи на всі заяви Порошенка, не всі повірили у його захист, що його офшори — це чисті проєкти. Критики стверджували, що міжнародний досвід показує: де є юрисдикції податкової таємниці, там майже завжди існує певна форма ухилення від податків. І у критиків були десятки питань щодо руху коштів та змін резидентності.
Але Порошенко був не єдиним українцем, прикритим Панамським архівом. Публікації ввели у щоденний лексикон громадян нові терміни: офшор, бенефіціарний власник, реєстр компаній. А витоки вдихнули нове життя в стару недовіру до української політичної еліти, коли українські ЗМІ переповнили історії про корупцію тих, хто при владі, і тих, хто колись мав владу.
Але врешті-решт настрої виборців змінилися з 2014 року, перед президентськими виборами — коли більшість українців хотіла сильної руки. Контраст із найновішими опитуваннями, з початку квітня 2019 року, підкреслював важливий момент у політичному статусі України 2019 року — люди хотіли лідера з чесністю більше, ніж будь-коли.
І ця історія продовжує потрапляти в новини України, особливо у цей виборчий рік.