Що дає безвізовий режим, а що ні

Безвізовий режим скасовує лише одну процедуру — попереднє звернення до консульства за дозволом на в'їзд. Усе інше залишається: прикордонник у пункті в'їзду вирішує, впускати людину чи ні, і робить це за тими самими правилами, за якими раніше вирішував консул.

Тому в поїздку беруть той самий набір, що й раніше: закордонний паспорт відповідного зразка, підтвердження місця проживання, зворотний квиток, медичне страхування і кошти на час перебування. Відсутність будь-чого з цього списку — законна підстава для відмови, і безвіз від неї не захищає.

Друге поширене непорозуміння стосується роботи. Право на в'їзд без візи не є правом на працевлаштування, навчання чи тривале проживання: для кожного з цих випадків потрібен окремий дозвіл, який оформлюють заздалегідь. Порушення цього правила закривається забороною на в'їзд, і знімають її значно важче, ніж отримували б відмову у візі.

Третє — строк. Перебування без візи обмежене за часом, рахується сумарно за період, і облік ведеться автоматично за відмітками про перетин. Саме на цьому найчастіше помиляються ті, хто їздить часто й короткими поїздками.