Океанічна посадка: Як успішне приземлення Falcon 9 на плавучий комплекс змінило економіку космічних запусків
8 квітня 2016 року SpaceX вперше в історії комерційних космічних польотів успішно посадила перший ступінь ракети Falcon 9 на плавучу платформу за 185 миль на північний схід від мису Канаверал.
Після запуску вантажної місії до Міжнародної космічної станції перший ступінь ракети здійснив спуск, розкрив посадкові опори і приземлився на баржу за 185 миль від Флориди. SpaceX назвала цю платформу Of Course I Still Love You, однак у галузевих виданнях її стали називати "дрон-кораблем".
Для компанії це була вже п’ята спроба океанічної посадки Falcon 9. Перша відбулася в січні 2015 року, коли ступінь вдарився об баржу надто сильно і перекинувся.
Під час другої спроби у квітні 2015 року ракета взагалі промахнулася повз баржу. У січні 2016-го через запізнене розкриття компонента ступінь знову жорстко приземлився на платформу.
Успіх 8 квітня дозволив розробити надійний профіль посадки та повертати використані перші ступені до пускових комплексів у Флориді. Президент SpaceX Гвінн Шотвелл заявила, що компанія очікує 30% зниження вартості завдяки повторному використанню, і саме квітнева посадка надала найпереконливіші докази досяжності цієї мети.
Це означало зниження ціни з $61 мільйона до приблизно $43 мільйонів, що робило Falcon 9 доступнішим для ширшого кола комерційних замовників та національних космічних бюджетів.
Повторне використання також допомагало SpaceX конкурувати з традиційними пусковиками, які роблять ставку на надійність за рахунок надміцних конструкцій та стабільності виробничих ліній.
Цінність успішної посадки 8 квітня полягала у демонстрації технології, яку можна відтворювати. Для серійного використання ступенів на орбітальних запусках компанії потрібно було довести, що відновлений ступінь може рутинно виводити платне корисне навантаження без додаткових ризиків.
Повністю багаторазові ракети-носії залишалися довгостроковою перспективою. Гендиректор Ілон Маск оголосив, що його мета — створити повністю багаторазові носії.
Ця посадка була керованим спуском, під час якого ступінь точно навели на дрон-корабель. SpaceX планувала повномасштабні наземні випробування для перевірки стану відновлених компонентів.
Детальний аналіз стану різних частин після польоту та спуску мав допомогти компанії розробити процедуру сертифікації для повторних польотів.
Після успішної посадки у квітні 2016 року SpaceX зупинилася на прогнозованій 30% знижці за повторний запуск. Проте реальні цифри ще не надходили, і компанії належало повністю довести економічну доцільність.
Першим кроком було стабільно садити 75-80% місій на низьку навколоземну орбіту (НОО) та 50-60% місій на геоперехідну орбіту (ГПО). Останнє було складнішим через більш швидкий спуск першого ступеня та жорсткіші вимоги до профілю посадки.
SpaceX не очікувала негайно побачити вигоду від запусків з відновленими ступенями, але вірила, що це в майбутньому призведе до значної трансформації, якщо вдасться налагодити їхнє повторне використання.