Коли родина шукає винних сама

Ситуація, у якій родина потерпілого веде власний пошук, зустрічається в багатьох справах, і виникає вона з однієї причини: родина має відомості, які до слідства не доходять, і не має відповідей на свої питання.

Що родина справді може зробити. Потерпілий і його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами провадження, подавати клопотання про проведення конкретних дій, оскаржувати відмову й вимагати, щоб їхні клопотання розглядалися письмово. Ці права працюють лише тоді, коли ними користуються постійно, і саме тому в таких справах з'являється адвокат.

Що робить публічність. Розголос не встановлює винних, але змінює швидкість: справа, за якою стежать, не лягає під сукно й не передається з рук у руки без наслідків. Водночас публікація відомостей, які мають залишатися в провадженні, шкодить самій справі, і це найчастіша помилка тих, хто шукає правди самотужки.

Тому робочий порядок у таких випадках нудний: адвокат, письмові клопотання, зафіксовані відповіді, оскарження відмов і окремо — публічність, яка тримає увагу. Пошук винних власними силами замість цього зазвичай закінчується втраченими доказами.