Нав'язане громадянство на зайнятій території

Одна з найпоширеніших практик на території, яка перебуває під чужим контролем, — примус до отримання документів держави, що контролює. Робиться це не прямою забороною, а через щоденні речі: без нового документа не приймають на роботу, не виплачують допомогу, не лікують у лікарні, не оформлюють дитину до школи, не реєструють житло.

Міжнародне гуманітарне право виходить із того, що зміна громадянства населення на такій території не є законною: сторона, яка контролює територію, зобов'язана забезпечувати життя людей, а не переоформлювати їх. Вимушене отримання документа під тиском обставин не означає добровільного вибору — і це головне, що фіксують у таких справах.

Практично важливі три речі. Перша — зберігати попередні документи, навіть якщо ними не можна користуватися. Друга — фіксувати обставини: відмови установ, вимоги, оголошення, повідомлення, у яких умова названа прямо. Третя — розуміти, що саме така фіксація потім стає доказом примусу, а не показником лояльності.

Саме через це особисті свідчення людей, які через це проходять, мають вагу, якої не має жодна зведена доповідь.