Де межа між поглядом і злочином

Правозахисні організації в оцінках таких справ спираються не на зміст висловленого, а на розмежування, яке визнане в праві: погляд, навіть обурливий для більшості, захищений, а конкретні дії — ні.

Перевірка складається з питань. Чи був заклик до конкретної дії, а не оцінка події? Чи звернений він до визначених людей, які могли його виконати? Чи існувала реальна можливість, що дія станеться внаслідок цих слів? І чи покарання співмірне — чи не є позбавлення свободи відповіддю на висловлювання, для якого достатньо спору.

Друга частина оцінки стосується процедури: чи був суд відкритим, чи мала людина адвоката за власним вибором, чи ґрунтується рішення на повному тексті сказаного, а не на переказі, і чи враховано контекст.

Саме через це висновок правозахисників часто звучить незручно: він не виправдовує сказаного і не оцінює людину, а стосується лише того, чи дотримано межі. Позиція ця незмінна в будь-якій країні й у будь-який час, і саме на ній тримається можливість захищати когось іншого наступного разу.