Сертифікація і декларування: у чому різниця

Ці два слова в новинах про правила для товарів вживають як синоніми, хоч вони означають протилежні підходи. Сертифікація — це дозвіл наперед: виробник звертається до уповноваженого органу, той перевіряє й видає документ, без якого товар не можна продавати. Декларування — це відповідальність після: виробник сам заявляє, що товар відповідає вимогам, і несе за це повну відповідальність, а держава перевіряє вибірково на ринку.

Перехід від першого до другого зазвичай подають як спрощення для бізнесу, і це правда лише наполовину. Дозвільна процедура зникає, але з'являється ринковий нагляд, штрафи й обов'язок відкликати партію. Для сумлінного виробника це дешевше, для несумлінного — небезпечніше.

Для покупця змінюється спосіб перевірки. Замість питання «чи є сертифікат» доречні інші: хто виробник і чи вказана його адреса, чи є декларація відповідності та маркування, чи можна знайти товар у реєстрі небезпечної продукції.

Тому новину про скасування обов'язкової сертифікації варто читати до кінця: важливо не те, що скасували, а те, що ввели замість неї і хто це виконує.