Життя після «ДНР». Краматорськ

Під будівлею Міськадміністрації у Краматорську українські військові роздають власні продовольчі пайки.

«Так, це не гуманітарна допомога. Що взяли з собою, те й віддаємо. Зрозуміли, що людям – потрібніше», - говорить один.

У місті досі немає води, не всюди, але є електрика.

«Мої предки тут не одне покоління. З українцями давно ужилися. Я росіянка. Хіба це означає, що можна взяти чужу землю й забрати з собою в Росію? Це ж якась крадіжка! А взагалі будь-які референдуми й мітинги треба заборонити», - пояснює літня жінка.

Пенсії не платять другий місяць. Саме пенсіонери найчастіше боялися залишати свої домівки у захоплених «ДНР» містах.

Від  центру Слов'янська, який фактично перебував в облозі, до центру Краматорська 30 км.

Багатодітна родина тепер вже згадує, як їхні малі ховалися під час обстрілу. Прийшли подякувати військовим. Ті, хто виступали проти «ДНР», уперше можуть говорити на вулиці про те, як жили останні місяці.  Інші жителі міста  остерігаються, чи не покарають їх, якщо критикуватимуть українську владу, тому воліють поки мовчати. Хіба згадують про руйнування.

«Ви взагалі надовго тут? Чи нам знову по підвалах ховатися?» - звертається до солдата чоловік.

/Наталя Гуменюк, Яків Любчич