«Ділитись». Горлівка

Широченні, майже пусті, але дуже чисті вулиці. Горлівка – місто, яке за територією більше за «столицю Донбасу» – Донецьк, переживає депресію війни ще важче. Шахти почали закриватись у вересні, а потужні заводи – «Стірол» та «Біофарма» – стоять без виробництва. 

Горлівка залишається містом на лінії фронту, тому життя мирних мешканців там – під загрозою. Багато з них, переважно молоді, виїхали з міста. Літні люди, навпаки, залишаються у своїх домівках. 

Гуманітарну допомогу сюди вперше привезли у грудні. Пенсію платили двічі. Місцеві ветерани намагаються допомогти одне одному. На одній із віддалених вулиць літня жінка, яку відвідали волонтери, відмовляється від допомоги – каже, що її діти поки ще мають змогу передати продукти й просить віддати гуманітарку тим, хто в більшій нужді.  

Інший мешканець Горлівки привів волонтерів до Варвари Степанівни – жінки, якій в грудні цього року виповниться 100 років. Вона була польовою медсестрою під час Другої Світової, після війни працювала електриком на заводі «Стірол». Зараз Варвара Степанівна, яка вже майже не бачить і не ходить, живе із донькою у квартирі з потрісканими стінами.

/ Громадське.Схід