Огризко пояснив, чому Захід не поспішає постачати Україні зброю
Ви перейшли за посиланням на матеріал, який публікувався за цією адресою до того, як домен перейшов до видання «Виднокрай». Самого тексту в нас немає: ми не є правонаступником попереднього медіа й не відтворюємо його публікацій.
Адресу збережено навмисно, щоб зовнішні посилання не вели в нікуди. Нижче — матеріали «Виднокраю» в рубриці «Політика».
Читати в рубриці «Політика»
- Президентство Петра Порошенка під ударом через офшорний скандал Panama Papers
- Формування українського уряду: як створювався другий кабінет Яценюка
- Реформа Національної поліції України: як запускали патрульну поліцію — і де відсівання провалилося
- Перестрілка у Мукачеві: що знайшли офіційні розслідування про контрабанду та парамілітарні угруповання
- Як Павло Жебрівський керував Донецькою обласною адміністрацією у 2015-2018 роках
- Абромавічус проти Кононенка: політична криза, яка перетасувала український уряд
Американці бояться, щоб ситуація в Україні не стала некерованою. З цим пов’язана стриманість навіть у питанні надання зброї. Тому ні США, ні ЄС не поспішають. Про це в студії Громадського сказав екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Проте, на його думку, така ситуація не є остаточною.
«Проводиться відповідна робота, яка передбачає, що ті речі, які нам вкрай необхідні, будуть. Коли — це питання», — сказав він.
На думку дипломата, важливо зробити українську армію справді українською, щоб була впевненість: те, що отримує Україна, зокрема зброя, використовується їй на користь. Огризко вважає, що російська агресія не зламає Україну. «Доламати Путіну Українську державу не вдасться — він розламає свою державу», — сказав екс-міністр.
Що означає «щоб ситуація не стала некерованою»
У цій фразі — увесь механізм рішення про постачання зброї. Держава, яка передає озброєння, оцінює не лише те, чи допоможе воно тому, хто просить, а й те, що станеться далі: чи не розширить це конфлікт, чи не опиниться зброя в чужих руках, чи не доведеться відповідати за її застосування. Чим менше в постачальника впевненості у відповідях, тим довше він тягне з рішенням.
Саме тому слова «коли — це питання» описують реальний стан справ точніше, ніж будь-яке «так» чи «ні». Рішення про зброю майже ніколи не буває одномоментним: спершу йдуть речі, які не вважаються бойовими, потім навчання й обладнання, і лише згодом — те, про що просили спочатку.
Чому вимога «армія має бути справді своєю» стоїть у тому ж ряду
Це не патріотичне гасло, а умова постачання. Держава дає зброю тому, хто може показати, куди вона поїхала, хто за неї відповідає й де вона в кожен момент. Там, де обліку немає, будь-яка партія озброєння створює ризик для того, хто її передав, — і саме на цьому ризику постачання затримуються найчастіше.
Звідси й практичний висновок, який не втрачає ваги: облік, підготовка людей і прозорість витрат — це не внутрішня бухгалтерія, а частина зовнішньої політики. Вони прямо визначають, що держава може попросити й що їй погодяться дати.
Як читати заяви дипломатів про зброю
У таких висловлюваннях варто розділяти три шари: опис чужої логіки, власний прогноз і оцінку. Перше — цінна інформація, бо дипломат бачить, як ухвалюють рішення. Друге завжди умовне. Третє — риторика, яка запам’ятовується найкраще, хоча важить найменше. Розділивши їх, зі заяви лишається головне: пояснення, чому рішення затримується і від чого воно залежить.