Одеські пенсіонери і студенти «підробляють» на антивоєнних маршах
Ви перейшли за посиланням на матеріал, який публікувався за цією адресою до того, як домен перейшов до видання «Виднокрай». Самого тексту в нас немає: ми не є правонаступником попереднього медіа й не відтворюємо його публікацій.
Адресу збережено навмисно, щоб зовнішні посилання не вели в нікуди. Нижче — матеріали «Виднокраю» в рубриці «Політика».
Читати в рубриці «Політика»
- Президентство Петра Порошенка під ударом через офшорний скандал Panama Papers
- Формування українського уряду: як створювався другий кабінет Яценюка
- Реформа Національної поліції України: як запускали патрульну поліцію — і де відсівання провалилося
- Перестрілка у Мукачеві: що знайшли офіційні розслідування про контрабанду та парамілітарні угруповання
- Як Павло Жебрівський керував Донецькою обласною адміністрацією у 2015-2018 роках
- Абромавічус проти Кононенка: політична криза, яка перетасувала український уряд
Сьогодні в центрі Одеси мав відбутися марш «за мир». О десятій годині на Соборній площі зібралося близько ста людей, які з приходом відмічалися у списках учасників мітингу. У демонстрантів були плакати з гаслами проти «братовбивчої» війни на сході України. На місце події приїхала міліція та перекрила прохід демонстрантам. Були присутні й активісти Автомайдану.
Приблизно в цей самий час на площі зібрався інший антивоєнний мітинг, участь у якому брали студенти. Побачивши камери та активістів Автомайдану, мітинг швидко припинили.
У редакцію потрапила інформація про те, що в соцмережах і на сайтах з пошуку роботи розміщуються повідомлення, в яких за участь у сьогоднішніх акціях пропонували плату. Згодом удалося записати свідчення, які підтверджують цю інформацію.
Списки, оплата і як це перевіряють
Найпомітніша деталь цієї сцени — не гасла, а списки. Люди, які прийшли з власного переконання, не відмічаються на вході: нікому не потрібно доводити, що вони були. Облік з’являється там, де за присутність хтось платить і комусь звітує. Тому реєстрація учасників на вході — перше, на що варто дивитися.
Перевіряється це не з площі, а з двох боків. З одного — оголошення: пропозиції разової «роботи» на кілька годин у центрі міста в соцмережах і на сайтах пошуку роботи, без опису обов’язків. З другого — свідчення самих учасників, записані окремо один від одного. Коли збігається і те, й інше, твердження перестає бути припущенням.
Чим оплачений мітинг відрізняється від справжнього
Відрізняється він поведінкою, а не кількістю людей. Оплачена акція тримається рівно стільки, скільки за неї заплачено, і розходиться, коли з’являється те, чого організатори не планували: камери, журналісти, активісти з іншого боку. Люди в ній не знають один одного, не мають власних плакатів і не продовжують розмову після завершення.
Справжній мітинг веде себе інакше. Він приходить із власними написами, не боїться зйомки, охоче говорить із журналістами й лишається на місці довше, ніж планував. Саме тому швидке припинення акції в момент появи камер — сильніший аргумент про її природу, ніж будь-яке гасло на плакаті.
Чому це важливо за межами одного дня
Оплачені мітинги працюють не на площі, а в новинах: із них роблять картинку «так думає місто». Тому ціну цієї технології визначає не сотня людей у центрі, а те, наскільки просто її розпізнати й описати. Списки на вході, однакові плакати, розхід при появі камер і оголошення про разову роботу — набір ознак, який не змінюється з роками, у якому б місті й з якого б боку акцію не збирали.